Нові книги про вино
Які книжки прочитати, щоби більше дізнатися про вино? Ми обрали три найцікавіші новинки та ділимося враженнями. Обирайте, яка з них вам більше до смаку, — та агов, до винних пригод.
«Wine Simple. Цілком зрозумілий путівник світом вина»
Альдо Сом і Крістін Мюльке
Хто найкраще розповість про вино, ніж людина, яка закохалася в цей напій у 19 років та зробила його сенсом життя? Альдо Сом — світова зірка, сомельє, переможець чемпіонату сомельє в Австрії, переможець конкурсу «Найкращий сомельє Америки» та навіть «Найкращий сомельє світу». Він понад 10 років формує винну політику мішленівського ресторану Le Bernardin у Нью-Йорку та заснував винний бар Aldo Sohm Wine Bar. Альдо Сом підібрав 15 000 пляшок колекційного вина у цих двох закладах одночасно, створив власний коркотяг Laguiole та консультує колекціонерів вина. І при цьому він напрочуд дотепно та легко розповідає про вино. Власне, квінтесенція цих розповідей від першої особи — у книзі «Wine Simple. Цілком зрозумілий путівник світом вина».
Насамперед Альдо захопливо викладає власну історію занурення у світ вина: як він виписував книжки та вчився, вчився, вчився, поки його друзі ходили на вечірки. Він відвідував дегустації та витрачав перші зароблені гроші на бокали правильної форми та колекційні вина. Тож йому є про що розповісти.
«Нехай ці рядки стануть вашим посібником, з яким ви будете купувати вина, дегустувати їх і впевнено навчатися. Найголовніше — насолоджуйтеся, не лякайтесь і будьте відкриті до нового», — закликає Альдо.
Книга подібна до підручника для початківців. Починається з азів: як роблять вино. Напрочуд весело та динамічно охоплює майже всі техніки виробництва, прості схематичні ілюстрації вдало доповнюють розповідь. Окрема насолода — це «дрібниці», наприклад, що саме обов’язково є у присмаку вина з Австралії та чому ігристі вина з великих пляшок смакують куди краще, ніж зі звичайних.
Швидко та в той же момент докладно автори зупиняються на кожному сорті винограду: яке вино з нього варто скуштувати та за якої нагоди. І мова йде не лише про Піно Гріджіо чи Шардоне, але й про такі відносно нечасті на полицях сорти як Темпранільйо, Альбаріньйо, Трейщадура. Разом із путівником можна зробити справжню навколосвітню винну подорож, детально вивчаючи на мапах винні регіони Франції, Іспанії, Португалії, Італії, Німеччини, Аргентини та інших країн.
Також Альдо дає поради, як говорити про вино з сомельє та наводить список стоп-фраз, щоби не розсмішити профі. І навіть розкриває професійні таємниці: коли можна відмовлятися від вина в ресторані, а коли вже ні.
Окремо він зупиняється на формуванні власної винної бібліотеки смаків. Альдо перелічує «базові набори» та дає поради щодо тонкощів. Зокрема, чому не варто брати вино з вітрин, де шукати гарне вино зі знижкою, чому так важливо зберігати пляшки горизонтально (хоча далеко не всі) та навіть секрети: як вберегти вино в уже відкоркованій пляшці. Окремо автор зупиняється на «модних витребеньках» — наприклад, як відрубати горлечко пляшки шампанського за допомогою шаблі.
Одна з найбільш практичних частин книги — розділи «Матриця основних поєднань» та «Як створити довершену пару», добре проілюстрована й не залишає жодних питань щодо вдалого вибору. Хоча автор весь час так і підбурює до експериментів.
«Куштуйте. Куштуйте. Куштуйте. Це єдиний спосіб навчитися», — підкреслює зірковий сомельє.
І все це — надзвичайно живо, дотепно, та ще й з порадами щодо винних закупівель прямо в Україні — дякуючи перекладачці Ользі Розумній. Мабуть, єдина вада книжки — це її розміри. Таку з собою в магазин не візьмеш.
«Натуральне вино для кожного»
Еліс Фейрінг
Гід американської винознавчині з надзвичайно чутливим носом Еліс Фейрінг, на перший погляд, не надто показний. Це порівняно нетовста, проте амбіційна книжка, яка береться занурити читача у всесвіт натурального вина. Та ба, навіть закохати в натуральне вино. До того ж книга сповнена гумору та інтелектуальної іронії. Читається так, наче пані Еліс сидить навпроти та, розказуючи, власноруч розливає натуральне вино в бокали правильної форми.
Пані Еліс Фейрінг — завзята поціновувачка саме натурального вина, тож з усією пристрастю викриває хитрощі «традиційного» та «стійкого» виноробства. Вона детально зупиняється на техніках виробництва, а також на спеціальних додатках, що вносять винороби «традиційного» цеху.
«Багато дозволених домішок можуть бути алергенами, а їхній вплив на людський організм досі мало вивчений», — застерігає авторка.
Далі вона аргументовано розвінчує типові міфи навколо натурального вина: мовляв, усі натуральні вина каламутні, їх не витримують, і на смак вони — як сидр або старі шкарпетки. Хоча і чесно зазначає, що «залежно від того, що ви пили раніше, аромат натурального вина може злякати й спантеличити, здатися запаморочливим та хвилюючим. Перші враження від натурального вина схожі на подорож із чорно-білого світу до світу насиченого та психоделічного».
У книзі Еліс Фейрінг залюбки цитує євангелістів натурального вина. Наприклад, Тоні Котуррі з округу Сонома — одного з перших натуральних виноробів у Сполучених Штатах:
«У традиційному вині перший ковток — найкращий; у натуральному — останній».
«Парадоксально, але зазвичай якісно зроблені натуральні вина тільки кращають через кілька днів після відкорковування», — підкреслює Еліс Фейрінг. Вона особливо радить таке вино тим, хто любить розтягувати одну пляшку на кілька вечорів.
Окремий розділ книги — про виробників. «Які натуральні вина необхідно скуштувати в цьому житті?», — саме таке інтригуюче питання стоїть на першій сторінці.
Авторка наводить перелік десяти легенд світу: натурального вина з Франції, Італії, Каліфорнії та навіть Лівану. А потім — довгий список виробників натурального вина з Австрії, Чехії, Грузії, Мексики, Чилі та інших країн. Шкода тільки, що в цій книжці, — та, схоже, не лише в ній, а взагалі на мапі натурального вина світу — немає України.
Завершує видання Еліс дотепними порадами щодо дегустацій. Навряд чи хтось раніше говорив з вами про дрескод. А також — влучними питаннями до виноробів, які позиціонують себе як «натуральні». Ну і наостанок — де можна скуштувати такі вина. Проте, щоби скористатися цією рекомендацією, варто мати закордонний паспорт.
«Amber Revolution. Як світ закохався в оранжеве вино»
Саймон Вулф, фотографії Раян Опаз
Оранжеве, або як його ще називають, бурштинове вино — відносно нове не лише для України, а й для всього світу. Автор книги Саймон Вулф пише: «ще 20 років тому не було про що говорити, а зараз бурштинове вино впевнено займає місце у винних барах, ресторанах та приватних колекціях».
Бурштинове вино роблять із білих сортів винограду, проте не прибирають шкірки відразу, а лишають і сік, і шкірки, а іноді й гребінці перебродити — від декількох годин до декількох місяців.
Тому іноді оранжеве вино ще називають контактним чи skin contact wine. Його створюють на засадах натурального виноробства. Герої книги пройшли довгий шлях: від скуповування найновішої техніки та домішок і організації процесів за найсвіжішими науковими розробками — до повернення до історичних способів виготовлення вина.
«Саме сили природи взимку перетворюють виноград на унікальне живе вино, тоді як людина зі своїм его залишається звичайним спостерігачем. Я ще з дитинства мріяв виготовляти вино без застосування погребів та пресів. Тепер же завдяки енергії, яку мені дарує моє вино, я завжди бачу чудові сни», — цитує Вулф винороба Божидара Зоряна.
Зорян зі Словенії. Він почав використовувати амфори та маленькі хорватські чани ще у 1995-му, потім перейшов на квеврі та став одним з тих, хто розпочав революцію бурштинового вина.
Хоча перші рядки книги видаються аж надмірно поетичними, з кожною новою сторінкою занурюєшся у справжню пригоду подорожі. Тут є історичні згадки, і цитування робіт, датованих 1887 роком, і вплив на виноробство Першої та Другої світових війн, ба навіть «Залізної завіси» та людей. Так, у фокусі уваги Саймона Вулфа — саме люди та їхні маленькі революції, які спричинили глобальну Amber revolution.
Автор влучно підсилює книгу довідковими фактами. Наприклад, чи ви знали, що грузинські квеврі можна використовувати впродовж сторіч, і вино, створене в них, буде живим та багатим на смак?
У книзі цікаво викладено історії кількох регіонів Італії, Словенії та Грузії. А майже 80 сторінок — це рекомендовані виробники. І серед них чимало тих, про кого ви точно дізнаєтесь уперше. Причому кожного виробника Саймон Вулф описує в першу чергу як особистість, тож у книжці мало фотографій винних пляшок або келихів, натомість багато усміхнених, щиро закоханих у вино людей.
Уся книга — це захопливі подорожі та зустрічі з живими людьми, які помиляються, ламають стереотипи, шукають себе та знаходять нові грані виноробства та смаку вина. Текст соковито підкреслений масштабними фотографіями Раяна Опаза. Книгу варто читати не лише щоби дізнатися про оранжеве вино, але й усвідомити вплив значних історичних процесів на родини та вплив окремих родин на історичні процеси. До того ж книга надихає особистими історіями: як люди шукали себе, боролися зі стереотипами, базуючись на власних переконаннях та, врешті-решт, домоглися свого.
Фото: Оксана Маслова
Зробіть собі паузу.
Завітайте до нашої крамниці. Серцевина — це медіа, ваша покупка — це донейт нашого проєкту.
Оксана Маслова
oksana@thw.pp.ua
Народилась та живу на березі Чорного моря в місті гурманів Одесі. Через те дуже полюбляю смачну їжу, вино та подорожі. Час від часу віршую та пишу п'єси за келихом вина.
