За ігристим уже давно та безнадійно тягнеться репутація напою, який п’ють під бій курантів. Радянські маркетологи й ідеологічні просвітники ще з 60-тих років почали вводити його у звичний побут пересічного громадянина, аби створити ілюзію вишуканого святкування. Таким елементарним способом була виведена непохитна асоціативна формула «ігристе + салюти = Новий рік». Її закріпили листівками із зображенням цих двох невід’ємних атрибутів і видали келишок із бульбашками Діду Морозу.

 

Про це детальніше поговоримо ближче до новорічних святкувань, а сьогодні розглянемо діаметрально протилежне — літо. Його ще трохи є, і насолодитись останніми тижнями/днями/годинами цієї прекрасної пори року пропонуємо із келихом того самого ігристого, яке виходить набагато далі новорічних рамок. Воно заслуговує на окрему потужну асоціацію із заходом літнього сонця, легким морським бризом чи просто ніжним теплим вітром у волоссі, із віддаленими звуками джазу та щасливим гамором відпускаючого спеку світу, зі святкуванням радісних днів чи особистих перемог.

Українські виробники, звісно, мають у своєму арсеналі ігристі вина, достойні багатьох прекрасних сюжетів та епітетів. Є позиції, виготовлені й за класичною технологією, і за технологією Шарма (існує ще кілька менш розповсюджених методів, але ми говоритимемо про найбільш поширені). Далі розбираємо ті й інші та просимо не звертати увагу на порядок розташування виробників у статті: ми не маємо на меті робити топ кращих, а розставляємо позиції за логікою наративу.

Гра у класику

 

Відомий вислів, що ігристе вино народжується двічі, елементарно зумовлений технологією. На першому етапі відбувається ферментація після збору врожаю, на другому — вторинне бродіння у пляшці. Тоді дріжджі виробляють вуглекислий газ, якому нікуди подітись, — ось вам і бульбашки. Це — класичний метод виробництва ігристих (фр. méthode traditionnelle). Він спрощено виглядає так: до вина додають трохи дозажного лікеру (дріжджі + цукор), від кількості якого буде залежати ступінь солодкості (або не додають зовсім), розливають, закорковують кришкою, подібною до пивної, та витримують горлечком донизу під певним кутом від 12-ти місяців до кількох років, періодично перегортаючи.

 

Осад, звісно, весь локалізується біля корка, і в людства довго не було технології, як правильно його позбутись. Зараз пляшкам роблять дегоржаж: корок з осадом заморожують і різко відкривають пляшку, він вилітає та «забирає» з собою усе зайве. Винаходу цієї технології світ завдячує тій самій вдові Кліко, на честь якої названо одне з найдорожчих вин у світі.

 

Маленькі виноробні позбуваються осаду вручну, а великі підприємства цей процес автоматизували.

Ігристі витримані вина Grand Reserve від Shabo

 

Для виготовлення цієї лінійки використовують сорти винограду, які вважаються істинно «шампанськими»: Піно Нуар та Шардоне. Виноград збирається вручну з ділянок теруару Шабо, які мають показники саме для вирощування грон під виготовлення ігристого. Що характерно, для дотримання всіх норм класичної шампанізації, Shabo запросили міжнародних експертів Institut Oenologique de Champagne із Шампані.

Ексклюзивні ігристі витримані вина Vaja Grand Cru від Shabo

 

Особистий вибір засновника компанії, який займався купажем цієї лінійки. Лози Піно Нуар та Шардоне були спеціально завезені з Європи ще у 2005 році саме для вирощування винограду під Vaja Grand Cru. Це вино пройшло купажування сортових вин врожаю різних років (серед них є вина, витримані до трьох місяців у дубових бариках). Шампанізується воно у пляшках приблизно три роки.

Blanc de Blancs Extra Brut від «Виноробного господарства князя П. М. Трубецького»

 

Напій названо на французький манір і перекладається він як «білим по білому». Виготовляється виключно із сорту Шардоне, грона збираються вручну. Так само вручну проводять дегоржаж та ремюаж (повертання пляшок, встановлених у пюпітрі під 45°, аби осад перемістився в горлечко для подальшого дегоржажу, про який вже йшлося). Витримка на осаді триває приблизно 24 місяці.

Анна Горбань, завідувачка лабораторії:

«Зараз на ремюажі знаходиться тираж 2018 року. У продажу є ще 2017 рік, його залишилось, мабуть, лише пляшок 500 — і все, ми приступаємо вже до продажу вина врожаю 2018 року. Розливаємо 6 000 пляшок ігристого на рік. Це не є великі обсяги. Важливо не гнатися за обсягами та не втратити якість. Ще додали подачу азоту під час дегоржажу. При обміні газу, коли відбувається швидкий скид вуглекислоти, багато кисню забирає на себе виноматеріал, тому що він довго був закритий. Коли подається азот, цей процес зупиняється. Тоді є гарантія, що пляшечка залишиться свіжою та не буде редукції та окислення».

Ігристий витриманий брют Bisser від «Колоніста»

 

Виготовляється із сорту винограду Шардоне і, так само як і попереднє, дегоржується вручну. Ідея створення власного ігристого вина виникла у співвласника виноробні Івана Плачкова у 2013 році. Тоді він поїхав до Англії в містечко Тентердем та влаштувався робітником на виноробню, аби вивчити процес створення ігристих вин за європейськими стандартами. Результатом цієї роботи й став Bisser. Його витримують у пляшках не менше ніж півтора року. Це класичний брют для любителів традиційних смаків.

Artwine Brut Nature 36 від Artwinery

 

Так-так, це той самий «Артемівський завод», до якого ми всі гаряче звикли, але після тотального ребрендингу. Це великий та потужний виробник ігристого вина, який має численні власні природні штольні для витримування його класичним методом.

 

Artwine відносяться до вінтажних завдяки тривалій витримці. Вони шампанізуються у пляшках 36 місяців (у лінійці є вина, витримані 18 місяців, ця цифра позначена на горличці пляшки) на глибині 72 метри у підземних артгалереях. Сорти винограду — Піно, Шардоне, Рислінг, Аліготе.

 

До речі, «Артемівське» з асортименту Artwine нікуди не зникло, воно так само виробляється «за класикою», як і раніше.

Grand Admiral Brut Nature від 46 Parallel Wine Group

 

Створене з винограду сортів Піно Меньє, Шардоне та Піно Блан із витримкою на дріжджовому осаді протягом 20 місяців, дозажного лікеру до нього не додавали.

 

46 Parallel — відносно нова сторінка винної історії України, проте вино вже зацікавило як любителів, так і професіоналів виноробства. Назва походить від географічного розташування виноградників. На цій же 46-й паралелі також розташовані виноробні Бургундії та Бордо.

«Березань» від Beykush Winery

 

Виноробня планує запуск лінійки ігристого, і результат обіцяє бути гучним. Ще у 2012 році було зроблено першу закладку, аби зрозуміти, чи дає виноградник достатню для ігристого кислотність.

 

Ольга Ромашко, головна виноробка Beykush Winery:

 

«Були 2012, 2013 і 2014 роки, і ось тільки 2015 рік ми готові показати світу. Тобто це не зовсім нове вино, але зовсім нове для споживача. Шість років витримки на осаді — для нас це відпрацювання технології, ми відслідковували, як та наскільки вино може розвиватись.

 

Воно як дуже добре витримана Cava. У цій партії три сорти: Піно Нуар, Піно Грі та Темпранільйо — це все рожеве ігристе. Біле також зробили у двох напрямках: одне — із частковою витримкою в бочці зі сортів Шардоне, Піно Грі та Аліготе. І друге — Шардоне, Піно Грі та Ркацителі в місткості з нержавіючої сталі без витримки, але поки що воно в процесі виробництва».

«Винний дім Гігінеішвілі»

 

Експериментує з ігристим за класичною технологією і Володимир Карлович Гігінеішвілі. Для спроби та відпрацювання технології торік були закладені на витримку 250 пляшок сорту Йоханнітер. Поки до продажу ще далеко, але вино регулярно дегустують, і власник нас запевнив, що поводиться воно дуже цікаво. А це означає, що в нового ігристого хороший потенціал, і є сенс на нього з нетерпінням очікувати.

Резервуарний метод Шарма

 

Вважається трохи простішим, ніж класичний, та й часу на збагачення вина вуглекислим газом йде менше (від одного місяця). Його сутність у тому, що вторинне бродіння проходить не у пляшці, а у великих резервуарах акратофорах (від гр. akratophoros — «посуд для чистого вина»). За цією технологією виготовляється більшість ігристих вин у світі (до прикладу, усім відомі Просекко та Ламбруско).

 

Цей метод доволі давній, винайшов його італійський енолог Федеріко Мартінотті (саме тому іноді Шарма називають «італійським методом») ще у 1895 році, і відтоді він неодноразово вдосконалювався. Зокрема Ежен Шарма (чиїм ім’ям офіційно називають метод) у 1907 році поліпшив конструкцію для використання у промислових масштабах. Шарма проводив вторинне бродіння у великому чані зі сталі, покритому емаллю.

 

Після витримки в акратофорах, підтримуючи потрібний тиск, вино фільтрують та розливають у пляшки.

Колекція ігристих резервуарних вин від Shabo

 

Як бачимо, Shabo виготовляє ігристі за двома технологіями. Саме в цій лінійці — 12 вин, виготовлених із сортів винограду Піно Нуар, Шардоне, Рислінг, Аліготе, Піно Грі, Піно Блан, Мускат Оттонель, які ростуть на ділянках теруару Шабо. Представлені навіть червоне ігристе та Мускат. У кожній пляшці — 1,6 кілограма винограду.

Robert Guliev brut від «Вина Гулієвих»

 

Колекція авторських ігристих вин випущена в грудні 2019 року. До цього на заводі «Вина Гулієвих», який був побудований у 2008-му, не виготовляли ігристе. Лінійка включає брют, брют розе, напівсухе та напівсолодке. Всі виготовлені акратофорним способом.

 

Роберт та Рубен Гулієви відомі за вином «Французький бульвар».

Carpathian Sekt від Chizay

 

Sekt — це назва ігристих вин Австрії, Німеччини та Чехії наприкінці XIX століття, у часи Австро-Угорської імперії. Згодом так називали й ігристі вина Чехословаччини. Закарпаття успадкувало ці традиції. Це ігристе створено зі сортів винограду Черсегі Фюсереш і Трамінер Рожевий.

Apostrophe Brut від 46 Parallel Wine Group

 

Вино з нової лінійки компанії, виготовляється з виноградних сортів Рислінг, Ркацителі та Шардоне. Виробник зазначає, що його рекомендовано пити «коли хочеться іскор не лише в бокалі, але й у почуттях» 🙂

А ми додамо: «заправити» життя іскрами ніколи не буває зайвим! Бо іскри ігристого перетворюють на маленьке свято навіть найпрозаїчніші будні.

Авторка: Катя Бичкова

威而鋼
le=”padding-left: 360px; text-align: left;”>Фото: Roman Zajac, Ольга Ромашко, Drinks+, Інфоіндустрія, а також з сайтів та соцмереж виробників.