Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Morbi eu nulla vehicula, sagittis tortor id, fermentum nunc. Donec gravida mi a condimentum rutrum. Praesent aliquet pellentesque nisi.
СПЕЦПРОЄКТ

Мапа українських виноробень

Українське виноробство — галузь відносно юна. Нашу країну складно назвати виноробною, і на це є свої причини.

 

Хоча, якщо копнути глибше та згадати дорадянські часи, врахувати особливості українського ландшафту та клімату центрального півдня країни, Бессарабії, Криму або Закарпаття, і зрозуміти, що наші пращури не могли не цінувати цей скарб, — стає очевидним, що і вирощували виноград, і робили вино на нашій території з давніх-давен.

 

Історію розвитку культури виноробства на території України можна датувати щонайменше з IV століття до н. е. На південному березі Криму археологами знайдені амфори та виноробні преси. Греки, які заснували тут колонії, завозили сюди свої сорти винограду, вирощували його та готували вино. Обладнання та резервуари, що свідчать про інтенсивний розвиток виноробних культур і технологій, історики відкопали у Херсонесі, Пантикапеї, Тірітаці, а також в Ольвії, на березі Бузького лимана та в інших місцях півдня України.

 

Це надзвичайно цікава тема для дослідження, якою ми давно займаємось, але надії на виявлення діючих виноробень зі сталими сімейними традиціями поки що розбиваються об 70-річну скелю нищівного радянського періоду.

Виноград
Виноград

Викорінення сімейного бізнесу, колективізація з катастрофічними наслідками втрати приватної власності, культивування відчуття сорому за прадідів, які мали свою справу та будували родинну історію для нащадків, знищення унікальних сортів лози заради поширення максимально практичних та вигідних для перевиконання планів радянських п’ятирічок, врешті-решт — загальна вирубка виноградників під час сухого закону 80-х завдали нищівного удару всій галузі.

 

Ну і вишенька на торті: анексія Криму та, сподіваємось, тимчасова втрата виробництва «Массандри» (хоча втрата деяких збережених у винних погребах видів остаточна), «Нового Світу» та теруару півострову для вирощування унікальних сортів винограду практично не залишили шансів ані на виховання культури винного пиття, ані на цінування та розуміння якості продукту, ані, тим більше, на можливість збереження та безперервне продовження сімейних виноробних справ.

 

Проте Україна все ж таки — не лише територія нескінченного становлення після періоду радянських руїн, але й країна відновлення фермерських господарств, модернізації аграрних виробництв, пошуку нових підходів до просування та продажу продукту та, головне, — постійного навчання на прогресивних та найбільш ефективних світових прикладах.

Виноградник
Виноградник

Як пише у власному дослідженні винної галузі «Накипіло», потужним поштовхом для розвитку виноробства в сучасній Україні стало скасування обов’язкової оплати ліцензії на оптову торгівлю. Справа в тому, що до 2018 року невеликі винні виробництва за складністю запуску прирівнювалися до лікеро-горілчаних заводів. Щоби легалізувати бізнес, потрібно було приблизно 140 документів, атестація, а весь процес міг зайняти більше року. Два роки тому Верховна Рада спростила процедуру, скоротивши кількість необхідних дозволів і встановивши термін реєстрації до п’яти робочих днів. Незалежно від обсягу виробництва, раніше щорічно треба було сплачувати 500 тисяч гривень. Але якщо для великих гравців півмільйона — не проблема, то малі господарства зазнавали збитків. Одним вдавалося заготовити 60 тисяч пляшок на рік, іншим — вісім тисяч. Нові правила зумовили зростання ринку крафтового вина у Львівській області, на Прикарпатті та в Закарпатті.

 

Винне виробництво неможливо ввімкнути за бажанням. Це довгий та іноді виснажливий процес висаджування виноградників, а перед тим — підготовки землі, пошуку найбільш придатних для певних територій сортів лози, кілька років очікування врожаю достатньої якості та, безпосередньо, — процес збору винограду та витримки самого вина залежно від його виду.

 

 

Тому сучасна українська винна індустрія активно розвивається лише приблизно останні 15 років. Безумовно, у світових масштабах ми — підлітки, але вже зараз маємо прекрасні приклади унікальних органічних продуктів Beykush winery та господарства V.Petrov, цікаву лінійку білих і рожевих вин закарпатського Chateau Chizay, сучасний та туристично привабливий завод SHABO з лінійкою Reserved, визнаною британською королевою. Заслуговують на увагу поціновувачів потужний та вишуканий «Колоніст» і модернізовані за останніми італійськими технологіями «Вина Гулієвих», зовсім новий, але зумівший справити враження Biologist та «Виноробне господарство князя П. М. Трубецького», перервана історія якого триває від часів Російської імперії кінця XIX сторіччя. І ще існує кілька неймовірно цікавих, маленьких і не дуже, майже домашніх виноробень, кількість яких поки нами ще не визначена остаточно, — шукаємо далі.

Тож у період карантинних складнощів пошуку цікавих місць, що стає доволі потужною мотивацією для внутрішніх подорожей країною, а також для розуміння та складання загальної картини української виноробної індустрії, пропонуємо вам інтерактивну мапу українських виноробень.

Ми постійно поповнюємо та перевіряємо перелік. Звісно ж, не всі ці локації туристично привабливі, іноді це просто виробництва біля виноградників, куди не можна потрапити на оглядини. Але впевнені: коли є бажання, можна знайти місця поруч для зупинки заради можливості скуштувати унікальний локальний продукт. Принаймні саме так ми плануємо зробити найближчим часом.

 

В статті використані фотографії виноградників Шато Чизай

Якщо вам до вподоби наша ідея розвитку культури довкола виноробства, вдумливого споживання, фермерства, екологічності. Якщо ви слідкуєте за нами, читаєте, дивитесь, слухаєте. Як знак зацікавлення та підтримки – робіть покупки у нашому магазині.

Have no product in the cart!
Продовжити покупки
0