Липень 2020. SHABO

Наші подорожі цьогоріч — звісно ж, Україною. Відпустку провели у неймовірному Вилковому, а дорогою додому на Київ заїхали до SHABO, у Центр культури вина: на екскурсію та дегустацію.

 

Я відношусь до тих любителів вина, хто не здатний запам’ятати назву сорту винограду, що до вподоби, навіть із десятої спроби. Pinot Grigio чи Chardonnay? Не знаю, просто мені має бути смачно, а біле я завжди люблю легке та некисле. І так, я досить часто обираю вино за етикеткою. Вмикаю інтуїцію — і вперед. Отже, не очікуйте від мене розлогих міркувань щодо тонкощів виновиробництва чи особливостей сортів винограду. У цьому блозі — враження саме від заводу, екскурсії, дегустації та сервісу у фірмовому магазині.

 

Завдяки професійним обов’язкам мені пощастило відвідати багато виробництв у різних країнах світу, і тому є з чим порівнювати. І що я вам скажу: завод SHABO мене вразив! Постійно виникало бажання перейти на англійську мову, оскільки втрачалося відчуття реальності та розуміння, де ти зараз насправді знаходишся. Дуже охайна й чітко розпланована територія заводу. Ввічливий та доброзичливий до «туристів» персонал. Багато творів сучасного мистецтва на території, повноцінний музей із цікавою експозицією, велика й надзвичайно затишна зелена зона для відпочинку працівників (!!!) з бесідками, ставком із золотими рибками та іншими принадами якісного ландшафтного дизайну. А ще у мене є своєрідний тест, за яким я зазвичай оцінюю різноманітні організації у всіх країнах світу, які мені щастить відвідати, — зайти до… туалету. SHABO пройшли цей тест на рівні заводу люксових годинників у Швейцарії. У їхньому туалеті можна влаштовувати фотосесії! Живі квіти біля умивальників мене остаточно вклали на лопатки. І ще один штрих: вхід до туалету знаходиться ззовні заводу та магазину. Тобто зайти може будь-хто з вулиці. Я ж кажу, втрачаєш відчуття реальності.

Дещо корисне про вино я для себе з екскурсії все ж таки винесла. По-перше, з великим подивом дізналася, що SHABO виробляє херес. Після анексії Криму я сумую за масандрівським десертним хересом, і була впевнена, що це страждання — назавжди. І тут такий сюрприз! Ще довідалася, що SHABO не представлений у багатьох ресторанах, оскільки має принципову позицію не платити «за вхід» — це викликає в мене повагу та довіру. Ну і про всяк випадок з’ясувала, чим лінійка Reserve відрізняється саме у SHABO — для вин з Reserve сортування винограду здійснюється вручну, відбирають дрібні, зіпсовані та зелені ягоди. Там ще багато чого розповідали про те, що бродіння відбувається в інертному середовищі, тобто ємності з вином наповненні не звичайним повітрям, а інертним газом. Але я все одно не запам’ятала, навіщо це роблять. А от ручне сортування мене вразило. А ще, виявляється, все можна купити з доставкою через онлайн-магазин! Чомусь цей досить традиційний для багатьох бізнесів сервіс мене здивував та дуже порадував.

 

Щодо дегустації мало що можу сказати: головне, було смачно! Відразу закортіло відвідати магазин. На мій вибагливий смак комунікаційниці, дещо не вистачило вступу щодо того, що саме дегустуємо, чому саме це та як правильно дегустувати. Але життєвий досвід, вміння ставити запитання та, знову таки, доброзичливий і професійний персонал виправили цей незначний недолік. Наші фаворити з цієї дегустації — напівсолодке біле Sauvignon Blanc (назву винограду зараз підглянула на пляшці, бо для мене воно просто напівсолодке біле з незвичною етикеткою, яку, неначе на принтері, швиденько надрукували) та насичене червоне вино з колекції Vaja Grand Cru Cabernet-Merlot-Saperavi (теж піддивилася назву на етикетці, звісно).

 

Додам декілька слів про персонал у магазині. Вищий бал. Доброзичливо, ненав’язливо, професійно. Швидко визначають потреби, радять саме те, що тобі потрібно. Ледве зупинились на двох ящиках вина. Домовились із собою, що продовжимо шопінг через онлайн-магазин.

 

Отже, щиро раджу SHABO для відвідування: це суттєво сприяє підтримці оптимізму щодо європейського вектора розвитку країни та оцього всього, за що тримається обома руками креативний клас суспільства.