Чи буде українське вино врожаю 2022 року?
Війна вплинула на виноробство на всій території України. І великим, і малим сімейним компаніям доводиться пристосовуватись до нових викликів, але жодна з них не готова відмовлятися від своїх намірів.
«Виноградна лоза не хоче слова, а хоче роботи»: з цим болгарським прислів’ям погоджуються й українські винороби, тому і під час повітряних тривог, і під обстрілами продовжують доглядати виноградники.
Ми поспілкувалися з виноробами з різних куточків України, щоб дізнатися, як їм вдається переживати воєнні часи та що у них у планах.
«Виноградна лоза не хоче слова, а хоче роботи»: з цим болгарським прислів’ям погоджуються й українські винороби, тому і під час повітряних тривог, і під обстрілами продовжують доглядати виноградники.
Ми поспілкувалися з виноробами з різних куточків України, щоб дізнатися, як їм вдається переживати воєнні часи та що у них у планах.
VINOMAN
Борис Слабошевський, засновник виноробні
У перші дні війни на виноробні VINOMAN, що на Чернігівщині, тривали планові роботи з вином. Але дуже скоро бойові дії навколо Чернігова посилились, і Борис Слабошевський вирішив не підходити до напою з поганим настроєм.
«Тільки кожний місяць на повний Місяць доливав вина у бочки, що на витримці у підвалі», — розповідає винороб.
А ось на винограднику вирішив працювати попри небезпеку.
«Попри те, що навесні поруч із виноградниками тривали активні бойові дії, ми все ж таки вирішили під обстрілами розкривати виноград та проводити всі необхідні роботи».
Борис констатує: виноградник вдалося зберегти. Від мін, що прилітали та розривалися неподалік, постраждали лише стовпи. Дегустації на VINOMAN зараз на паузі, хоча тим, хто приїздить — не відмовляють.
«Тільки кожний місяць на повний Місяць доливав вина у бочки, що на витримці у підвалі», — розповідає винороб.
А ось на винограднику вирішив працювати попри небезпеку.
«Попри те, що навесні поруч із виноградниками тривали активні бойові дії, ми все ж таки вирішили під обстрілами розкривати виноград та проводити всі необхідні роботи».
Борис констатує: виноградник вдалося зберегти. Від мін, що прилітали та розривалися неподалік, постраждали лише стовпи. Дегустації на VINOMAN зараз на паузі, хоча тим, хто приїздить — не відмовляють.
«Навіть під час активних бойових дій знаходились бажаючі відвідати виноробню та провести час на дегустації, як у старі добрі часи», — згадує Борис Слабошевський.
Наразі робота у винограднику на Чернігівщині кипить. Пан Борис займається плановими роботами з вином та готується до розливу напоїв у пляшки.
Наразі робота у винограднику на Чернігівщині кипить. Пан Борис займається плановими роботами з вином та готується до розливу напоїв у пляшки.
V.PETROV
Валерій Петров, винороб
2022 рік на сімейній виноробні Валерія Петрова, що на Одещині, мав стати туристичним. Тут облаштовували локації та сподівалися вражати гостей не лише вином.
«Ще гірше, ніж у пандемію», — зітхає пан Валерій і додає, що війна остаточно знизила потоки туристів.
Продажі у фірмовій онлайн-крамничці також сягнули найнижчих показників.
«Раніше продавали приблизно 100 пляшок за тиждень, а зараз — до п’яти».
Усе це винороб пов'язує з тим, що жінки, а саме їх він вважає своєю цільовою аудиторією, через війну масово виїхали з України. Пан Валерій також зауважив, що вже третій рік поспіль на півдні стоїть несприятлива погода.
«Деякі кущі загинули ще позаторік через посуху. Виноград ледве виповзає, а як опади — то зливи, які все вимивають, і все одно ми не маємо належних запасів вологи».
Хоча на винограднику і є система поливу, але через дороговартість води та електроенергії дозволити винороб такої розкоші собі не може. Запевняє, що ситуація може поліпшитися, якщо держава підтримає світову практику та дотуватиме полив. А поки що обсяги виробництва Валерія Петрова вимушено знизилися навпіл.
«Ще гірше, ніж у пандемію», — зітхає пан Валерій і додає, що війна остаточно знизила потоки туристів.
Продажі у фірмовій онлайн-крамничці також сягнули найнижчих показників.
«Раніше продавали приблизно 100 пляшок за тиждень, а зараз — до п’яти».
Усе це винороб пов'язує з тим, що жінки, а саме їх він вважає своєю цільовою аудиторією, через війну масово виїхали з України. Пан Валерій також зауважив, що вже третій рік поспіль на півдні стоїть несприятлива погода.
«Деякі кущі загинули ще позаторік через посуху. Виноград ледве виповзає, а як опади — то зливи, які все вимивають, і все одно ми не маємо належних запасів вологи».
Хоча на винограднику і є система поливу, але через дороговартість води та електроенергії дозволити винороб такої розкоші собі не може. Запевняє, що ситуація може поліпшитися, якщо держава підтримає світову практику та дотуватиме полив. А поки що обсяги виробництва Валерія Петрова вимушено знизилися навпіл.
SliVino Village
Георгій Молчанов, винороб
5 березня системою «Ураган» росіяни обстріляли виноградник на Миколаївщині. Георгій Молчанов, власник SliVino Village, розповів, що на території винограднику знайшли нерозірвані боєголовки з касетами, які необхідно знешкодити.
«Працювати відносно безпечно, тому ми щодня на винограднику», — каже пан Георгій.
Хоча погода була засушливою, але молоді кущі поливали, тож господарі очікують на хороший результат наприкінці сезону.
«Працювати відносно безпечно, тому ми щодня на винограднику», — каже пан Георгій.
Хоча погода була засушливою, але молоді кущі поливали, тож господарі очікують на хороший результат наприкінці сезону.
«Наразі достигає перший повноцінний врожай повністю з нашого виноградника. Як і планували, готуємося до ребрендінгу та запускаємо торгову марку Steppe winery», — поділився найближчими планами Георгій Молчанов.
У компанії мають наміри підкреслити географічне розташування виноградника.
У компанії мають наміри підкреслити географічне розташування виноградника.
Beykush Winery
Ольга Ромашко, виноробка
Виноградна лоза та грона на винограднику, що розташований поблизу Очакова на Миколаївщині, розвиваються та дозрівають під звуки щоденних вибухів. Постраждали від російської агресії й співробітники виноробні.
«Усі живі, але оселі працівників, які проживали в Очакові, пошкоджені, — розповідає Ольга Ромашко. — На щастя, наші виноградники знаходяться на мисі, осторонь від інфраструктури, тому їх не зачепило».
Через війну двоє співробітниць виїхали, тож виробництво продовжує обслуговуватися компактним штатом. Втім, Beykush Winery стикається і з іншими проблемами.
«Було питання з пляшками. Чекали їх довго, бо наразі є проблеми з логістикою. Деякі водії просто відмовляються їхати до нас», — пояснює пані Ольга та додає, що працюють помалу, бо й інші складові не завжди приходять вчасно.
Попри всі неприємності, на виноробні не думають відмовлятися від своїх намірів.
«Усі живі, але оселі працівників, які проживали в Очакові, пошкоджені, — розповідає Ольга Ромашко. — На щастя, наші виноградники знаходяться на мисі, осторонь від інфраструктури, тому їх не зачепило».
Через війну двоє співробітниць виїхали, тож виробництво продовжує обслуговуватися компактним штатом. Втім, Beykush Winery стикається і з іншими проблемами.
«Було питання з пляшками. Чекали їх довго, бо наразі є проблеми з логістикою. Деякі водії просто відмовляються їхати до нас», — пояснює пані Ольга та додає, що працюють помалу, бо й інші складові не завжди приходять вчасно.
Попри всі неприємності, на виноробні не думають відмовлятися від своїх намірів.
«Цього сезону плануємо випустити амфорне вино, а також змінимо дизайн етикеток», — ділиться Ольга Ромашко.
Тим часом на виноробні поблизу Очакова продовжують доглядати за виноградниками та розливати вже готові витримані вина.
Тим часом на виноробні поблизу Очакова продовжують доглядати за виноградниками та розливати вже готові витримані вина.
«Вина Ковача»
Олександр Ковач, винороб
Олександр Ковач із Закарпаття утримується від будь-яких прогнозів на майбутнє. Винороб із багаторічним досвідом говорить, що війна та двомісячна посуха вкрай негативно вплинули на всю галузь виноробства: від виробництва до реалізації.
«Продажі впали. Багато залишків з минулого року. Цей сезон буде, щоби поповнити запаси», — розповідає винороб.
«Продажі впали. Багато залишків з минулого року. Цей сезон буде, щоби поповнити запаси», — розповідає винороб.
Олександр Ковач упевнений, що під час війни українцям не до туризму, а вино — не продукт першої необхідності. Проте, попри всі обставини, врожай винограду — буде, і його збиратимуть і оброблятимуть.
«Працюємо на виживання», — зазначив Олександр Ковач.
Він упевнений: поки не відновлять конкурси та фестивалі вина, ситуація не зміниться, занепад триватиме.
«Працюємо на виживання», — зазначив Олександр Ковач.
Він упевнений: поки не відновлять конкурси та фестивалі вина, ситуація не зміниться, занепад триватиме.
Frumushika-Nova family winery
Володимир Паларієв, винороб
На сімейній виноробні Володимира Паларієва, що розташована в Одеській області, ситуація також залишає бажати кращого.
«70% наших оптових клієнтів зупинили роботу та досі її не розпочали. Також ми втратили кваліфікованих співробітників, які виїхали з України», — бідкається Володимир.
Втім, чоловік не впадає у зневіру та очікує на хороший врожай цього сезону.
«Виноградник зараз у прекрасному стані. Від спеки та посухи рятує крапельний полив. Частина наших виноградників у 2022 році вперше плодоносять. Поки все йде за планом».
Попри війну, виноробу вдалося привезти з Італії та посадити на Одещині приблизно 17 тисяч саджанців. Наразі у «Фрумушиці-Нова» тривають планові роботи: господарі розливають у пляшки вінтаж 2021 року, а ще радіють, що рік вдався щедрішим на врожай у порівнянні з минулим.
«70% наших оптових клієнтів зупинили роботу та досі її не розпочали. Також ми втратили кваліфікованих співробітників, які виїхали з України», — бідкається Володимир.
Втім, чоловік не впадає у зневіру та очікує на хороший врожай цього сезону.
«Виноградник зараз у прекрасному стані. Від спеки та посухи рятує крапельний полив. Частина наших виноградників у 2022 році вперше плодоносять. Поки все йде за планом».
Попри війну, виноробу вдалося привезти з Італії та посадити на Одещині приблизно 17 тисяч саджанців. Наразі у «Фрумушиці-Нова» тривають планові роботи: господарі розливають у пляшки вінтаж 2021 року, а ще радіють, що рік вдався щедрішим на врожай у порівнянні з минулим.
Bohdan’s winery
Богдан Павлій, винороб
На виноробні Богдана Павлія під час війни життя сповільнилося: тут немає дегустацій та екскурсій, але роботи від того менше не стало.
Торік пан Богдан збільшив свій виноградник, що розташований у Хмельницькій області на берегах Дністра. Тепер доглядати треба ще півтора гектара виноградних пагонів. Особливих планів винороб не має, він доволі стриманий у розмові щодо майбутнього врожаю, але однозначно впевнений: унікальний досвід та враження — будуть.
«Молодий виноградник посаджений на Бакоті, а мої вина до цього були з винограду, вирощеного у Каветчині. Це цікаво. Подивимося», — каже винороб і додає, що погода цього року була сприятливою. Як результат, виноград не хворів.
Відлуння війни опосередковано дісталося й обійстя Богдана Павлія. Він прийняв на виноробні друзів із Харківщини. Вони допомагали йому доглядати за виноградом, а ще рекомендували вина своїм друзям.
Торік пан Богдан збільшив свій виноградник, що розташований у Хмельницькій області на берегах Дністра. Тепер доглядати треба ще півтора гектара виноградних пагонів. Особливих планів винороб не має, він доволі стриманий у розмові щодо майбутнього врожаю, але однозначно впевнений: унікальний досвід та враження — будуть.
«Молодий виноградник посаджений на Бакоті, а мої вина до цього були з винограду, вирощеного у Каветчині. Це цікаво. Подивимося», — каже винороб і додає, що погода цього року була сприятливою. Як результат, виноград не хворів.
Відлуння війни опосередковано дісталося й обійстя Богдана Павлія. Він прийняв на виноробні друзів із Харківщини. Вони допомагали йому доглядати за виноградом, а ще рекомендували вина своїм друзям.
«Із реалізацією більш-менш нормально. Працює сарафанне радіо, — пояснює чоловік. — У нашому регіоні багато переселенців, які приїздять познайомитися і скуштувати вина».
Працює Богдан Павлій і на підтримку армії. У Львові відбувся благодійний гастровечір-дегустація, де присутні могли скуштувати п'ять вин від Bohdan’s winery, та благодійний аукціон, куди винороб передав власні колекційні вина.
Працює Богдан Павлій і на підтримку армії. У Львові відбувся благодійний гастровечір-дегустація, де присутні могли скуштувати п'ять вин від Bohdan’s winery, та благодійний аукціон, куди винороб передав власні колекційні вина.
Korus Wine
Руслан Ковалевський, винороб
Руслан Ковалевський — власник невеликого виробництва в Кропивницькому. Щороку крафтяр виробляє приблизно 2,5 тонн вина. Хоч спочатку війна змусила змінити орієнтири, Руслан дивиться в майбутнє з надією.
«Перші два місяці взагалі не займався вином. До того ж був сухий закон, і я вино не продавав», — розповідає винороб.
Навесні чоловік доглядав 400 власних кущів винограду, що ростуть поруч із містом. Решту сил він спрямував на волонтерство.
«Аж у травні позаймався вином, — додає Руслан. — Бо вино, все ж таки, вимагає уваги. Дещо розлив, дещо зберігається в місткостях».
Через те, що власний виноградник у крафтяра невеликий, частину винограду він купував.
«Останні роки їздив на Херсонщину, в Білозерку. Наразі вона в окупації», — констатує чоловік.
«Перші два місяці взагалі не займався вином. До того ж був сухий закон, і я вино не продавав», — розповідає винороб.
Навесні чоловік доглядав 400 власних кущів винограду, що ростуть поруч із містом. Решту сил він спрямував на волонтерство.
«Аж у травні позаймався вином, — додає Руслан. — Бо вино, все ж таки, вимагає уваги. Дещо розлив, дещо зберігається в місткостях».
Через те, що власний виноградник у крафтяра невеликий, частину винограду він купував.
«Останні роки їздив на Херсонщину, в Білозерку. Наразі вона в окупації», — констатує чоловік.
Напад росії на Україну підштовхнув Руслана Ковалевського до кардинальних змін у житті та власній справі. Сезон 2022 року чоловік планує провести на заході України у співпраці з Богданом Павлієм. Винороб упевнений, що війна — не привід зупинятися, переставати мріяти та планувати.
«Однозначно треба рухатися. Думаю над отриманням ліцензії, але це — плани на майбутнє. Сьогодні ж реально об’єднати зусилля спільно з Богданом Михайловичем і вдвох зробити вино під однією торговельною маркою. До того ж наші вина схожі за стилем».
«Однозначно треба рухатися. Думаю над отриманням ліцензії, але це — плани на майбутнє. Сьогодні ж реально об’єднати зусилля спільно з Богданом Михайловичем і вдвох зробити вино під однією торговельною маркою. До того ж наші вина схожі за стилем».
