Ми йшли до цього довго.
Спочатку було захоплення вином, потім – переосмислення їжі… Згодом додалися численні дегустації,
курси сомельє, мандрівки маленькими виноробнями та великими винними фестивалями.
Найцікавішими стали подорожі в такі місця, де присутнє невловиме магічне «щось», де немає туристів, ол-інклюзіву, де відкриті щирі люди, які гостинно розділяють з тобою трапезу, знайомлять із дітьми та пригощають вином. Найчастіше – своїм, але буває, що й сусідським.
Ми довго працюємо в медіа, тому й наближалися до цього проєкту довго, розуміючи: він – нішевий, не на часі, не заробить на себе. Але одного літнього вечора вирішили, перефразовуючи відому пісню «Братів Гадюкіних»: «Ну, холєра, всьо – нарешті їдем».
Але спершу про назву.
Серцевина
Як горіх має серцевину, як дверний замок неможливий без осердя, так і вино має власне серце. І як не крути це слово – серцевина (разом чи окремо, з наголосом на «И» чи на «А»), мова йде про механізм, що відкриває світ, стукає до наших сердець, дарує нам розуміння смаку. А щоби відчути смак землі, сонця, ми потягнулися до вина (адже в метафізичному розрізі – це духовний зв’язок усіх чотирьох стихій).
І мова тут зовсім не про алкоголь.
Вино… не є звичним споживчим продуктом.
Супроводжуючи людство впродовж тисячоліть, воно є як sacrum, так і profanum.
Це ознака цивілізації та критерій якості життя.
Вино – це культурне надбання.
Це чинник соціального життя.
* Зі звернення французької делегації до Європейської Комісії (1990 рік)
До речі, ми провели для себе неочікувані паралелі між вином та ЗМІ в розвинених країнах. Як перше, так і друге є маркерами цивілізації, так званим «соціальним мастилом». Це нас надихнуло. Розмірковуючи над місією, ми вирішили вас/нас надихати. На усвідомлений спосіб життя, на розважливе, вдумливе споживання, на переосмислення буття…
А якщо простіше?
Ми про Вино, Культуру, Натхнення. Так, про Вино уже було
На черзі – Культура. Зазвичай про вино пишуть у контексті дегустації того, що є в бокалі. Описують різними способами власні враження, смакові відчуття, аромати та букети запахів. Рецензують виробників, ресторани, винні карти. Це цікаво, але для нас – замало. Ми прагнемо вести розмову також і про те, що існує назовні келихів. Якщо використовувати математичні терміни, вектор наших зацікавлень спрямований від бокала – до світу. Він охоплює все, що спричинилося до появи вина, що сторіччями формувалося довкола культури виноградарства.
А це:
А ще:
І головне –
Якщо вам здається, що в тому всьому забагато вина, не переживайте: для нас насамперед важливі філософія, історія та естетика, а про вино ми говоримо радше як про складову вражень від місця, природи, людей.
У пляшці вина більше філософії, ніж у всіх книгах
Луї Пастер, видатний французький хімік і мікробіолог
Винороби часто застосовують метафору: виготовлення вина – як малювання. Можна взяти товстий пензель і однотонні фарби, та й намалювати щось просте й невибагливе, а можна – палітру різноманітних барв і тонкий пензлик та створити справжній шедевр. Таке порівняння водночас влучне й правдиве, тож ми екстраполюємо його на Серцевину. Тут ми плануємо розказувати, показувати, мандрувати, демонструвати, малюючи вином різнобарвні картини в нашій уяві. Ось і дійшли до Натхнення.
Знавці кажуть, що справжнє вино роблять не енологи, а поети. І ми щиро хочемо ними бути. Тож налаштовуйтесь на довгу захоплюючу історію. Вино має здатність відкривати душу, і ми покажемо вам свою.