Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Morbi eu nulla vehicula, sagittis tortor id, fermentum nunc. Donec gravida mi a condimentum rutrum. Praesent aliquet pellentesque nisi.

БлогиПет-нат — «про кохання, про любов, про ігристість»

Головна#купуйукраїнськеПет-нат — «про кохання, про любов, про ігристість»

Пет-нат — «про кохання, про любов, про ігристість»

Курортне село Кваси дуже різниться на тлі інших сіл, якщо їхати Закарпаттям та Франківщиною. Розташоване у високогірній частині Карпат — Чорногорі, звідки можна стартанути на Говерлу, воно виглядає затишно, задбано та сучасно.

Центральна гастрономічна точка — броварня «Ципа». Тут варять крафтове пиво, яке можна придбати у селі, але це пиво є і по всій Україні, включаючи деякі великі торговельні мережі.

«Ципа» фактично є бюджетоформувальним підприємством Квасів, і пивоварінням все не обмежується. У Квасах вибудувана стала екосистема, в якій поєднані різні напрямки сільського господарства, що дає гарну синергію для відпочинку, оздоровлення та натхнення: готельний бізнес та санаторій, ресторан і різні менші кафе, магазини з власними продуктами, пивоварня, де виробляють 30 сортів пива, пет-нат, і навіть тихе вино, ферма та сироварня, дистиляти і до всього ще й власна обсмажка кави. З фермерського молока тут роблять не тільки сири, а ще й морозиво. Тут є лекварня, джелатерія та фантастична гуцульська піца.
А ще Кваси — це унікальна джерельна вода, яка не тільки додає лікувальну опцію місцевому відпочинку, але й стала справжнім бізнес-партнером для героїв нашої історії. І власне саме ця «квасна, кисла» вода дає і назву самому селу.

Звісно, наш головний інтерес — це вина, з них ми почали, але обмежитися тільки ними було просто неможливо.

Основний винний бренд цієї екосистеми — Kohanovska Winery, і виробляє він тільки пет-нати. Це легкі натуральні вина, ігристість яких зʼявляється в результаті одного бродіння, що починається у великій ємності і зупиняється в пляшці через різке зниження температури.
Власник броварні та супутніх бізнес-проєктів у Квасах Олександр Шаталов зізнається, що зробити акцент на пет-натах наполягла дружина, яка любить ігристі, і саме її дівоче прізвище стало назвою бренду.
У неї красиве дівоче прізвище — Кохановська. І я вирішив, що це буде здорово — повертати її з кожним келихом у дитинство, коли вона ще була дівчиною. Пет-нати — це ж про молодість, про любов, яскрава тема. Мені ця ідея видалася цікавою. Ну і ця назва передає суть бренду: про кохання, про любов, про ігристість.
Ще однією вагомою причиною навернення до пет-натів стало бажання бізнесмена максимально відобразити в своєму продукті цінність закарпатської землі.
Ми робимо пиво, і, попри те, що воно має свою особливість у вигляді нашої унікальної води, все ж ми не можемо назвати його повністю теруарним продуктом, тому що солод ми купуємо в Німеччині, а хмелі можуть бути з Америки або Нової Зеландії.
Коли підприємці задумалися, а що зробити теруарного, то почали працювати з двома темами: перша — сидри. Місцеві яблука в гірських умовах є терпкими та кисленькими. Закарпатські традиції гірського садівництва не передбачали обробок, додавання пестицидів, гербіцидів або добрив, тож цей продукт сміливо можна було назвати цілком екологічним.

Другий напрямок — медові вина. На підприємстві є 40 вуликів пасіки. Мед тут виступає як основне джерело цукру для певних смаків, і до нього додаються місцеві ягоди. Тут є дикороси — яфини й гогоци. З ними й експериментують. Можна назвати ці напої меломелем або медами.
Згодом ми висадили 1000 саджанців Совіньйон Рітас. Привезли спеціально, щоби вони були стійкі до таких температурних режимів, як у нас. Робили дослідження ґрунту й зрозуміли, що тут ми можемо робити вина кислотні, тому що вони не будуть набирати високих цукрів. І ми вирішили, що з цього винограду також будемо робити пет-нати.
Місцина, де висаджені нові лози, знаходиться на висоті понад 700 метрів над рівнем моря і є фактично найвисокогірнішим виноградником в Україні. Ряди молодих пагінців, поміж яких ходять вівці, прекрасно споглядаються від броварні.
На відміну від пивоварні, якій уже понад 10 років, бренд Kohanovska — зовсім молодий: зараз планується тільки третій збір винограду, а пет-нат виробляється лише два сезони.

Перші, в якомусь сенсі експериментальні, пет-нати були зроблені з місцевого винограду, який змогли знайти на той момент.
Це теж особливість Закарпаття — здається, що тут на кожному кроці виноградники, але нам пропонували тільки Ізабеллу. А я читав багато, що Ізабелла заборонена в ЄС, і що ми згідно з Угодою про асоціацію (з ЄС) за 15 років маємо її викорчувати.

І до нас у гості приїхав Марко Черветті (бренд-шеф ресторанних проєктів холдингу Fozzy Group, Сільпо, Le Silpo — ред.). Я йому розповідаю, що в нас ось така травма закарпатського виноробства, пов’язана з Ізабеллою, а пропонують тільки Ізабеллу. Сокрушаюсь на цю тему.

А він каже: «Якщо це частина історії краю, і тут є така традиція, люди звикли — то подивись на це з іншої точки зору. У нас в Італії є купа локальних сортів, у тому числі схожих з Ізабеллою. І з них роблять прикольні ігристі».
І він дав Олександру кілька порад. Одна з них — зробити пет-нат з Ізабелли. Тільки зробити якісно, технологічно, без штучного додавання цукру та спирту. Так, саме з тієї Ізабелли, яка, на думку винознавців, і стала певним прокляттям для цієї місцевості. Бо саме через домашню Ізабеллу, яку ми звикли бачити в пластикових пляшках на палкому сонці вздовж закарпатських доріг, ми й маємо зрозумілі упередження до місцевих вин.
І ми її зробили — сучасну Ізабеллу. Суху, чисту, ігристу. Вона дійсно дуже яскрава. І це було перше, що було продано. Бо для людей старшого віку — це смак дитинства та молодості, а для молоді — яскравий смак.

Є така штука: важке закарпатське порно — заборонка, ігристе з Ізабелли.

І коли ми зробили це натуральним методом — це було перше, що закінчилося в продажі.
Пет-нати, на думку Олександра, — це один з найкоротших шляхів до натурального вина. З точки зору технології, вони не потребують великої кількості процесів, які мають стабілізувати вино. А при стабілізації, як ми вже знаємо, використовують певні речовини, які не хотілося б застосовувати.
Суть поняття pétillant naturel (pet-nat / пет-нат) — це натуральне ігристе, яке зроблене в результаті одного бродіння на цукрі, який є лише в цьому винограді.

У нас основне бродіння відбувається в ємності. Повертаючись до суті pet-nat — це вуглекислота, яка виникла в результаті одного бродіння. Так само відбувається і в нас. У нас є пивна ємність, у якій є контрольований тиск — ми виставляємо потрібний нам. І тут відбуваються майже ті самі процеси, що й у пивоварінні.
І саме пивний бекграунд і наявність інфраструктури пивоварні стали визначальними у виробництві пет-натів на броварні «Ципа», тому що, по суті, це один і той самий процес: варіння пива і перше бродіння (і, власне, єдине) молодого вина.
Коли я був на навчанні з пивоваріння, коли весь цей процес досить детально пояснювали і для частини колег було складно зрозуміти, як це все організувати, для мене вже тоді все було просто. Але коли ми поїздили різними виноробнями Європи, я зрозумів, що це не мій винахід — вони теж так роблять. Просто в процес pet-nat додається певна технологічна ідея, яка не змінює суті.
Ми, як пивоварня, маємо у своєму парку обладнання для того, щоб працювати з ігристими винами. Працюємо з тиском, з вуглекислотою, яка утворюється в результаті природного бродіння. І якщо для багатьох виноробів наявність такого обладнання — скоріше виняток, бо пет-нати, як правило, не роблять у такій кількості, щоби спеціально для цього закуповувати ізобаричний розлив, — у нас він уже є, і сам процес для нас максимально зрозумілий.
Для себе пивовари-винороби визначили дві важливі характеристики квасівських пет-натів:

1 — контрольований тиск, без сюрпризу гашингу для гостей,
2 — відсутність суттєвого осаду, який може бути навіть неприємним.
Розуміючи це і наші технічні можливості, ми так і зробили: наш пет-нат не буде з гашингом і буде гарантовано не надто мутним. Ти можеш налити його навіть до останньої краплі — і він усе одно залишиться достатньо прозорим. Ну і важливо, що він з мінімальним втручанням — немає потреби додавати сірку на всіх етапах чи якісь інші препарати.
Кваси. Виноробня Кохановська. Броварня Ципа.
Кваси. Виноробня Кохановська. Броварня Ципа.
Кваси. Виноробня Кохановська. Броварня Ципа.
Зараз основний виноград для пет-натів вирощується на закарпатських виноградниках зі старими лозами, висадженими ще у 1975 році. І, на диво, за радянських часів цей виноградник не було знищено. Про це ми говоримо з керівником підприємства Тарасом Фаликом.
Ми придбали шість гектарів діючих виноградників у селі Дийда Берегівського району.

За часів Радянського Союзу ця територія вважалася окраїною Токаю. Тоді тривала співпраця з угорцями, які теж були в соціалістичному таборі. Вони розвивали культуру виноробства. Тут ростуть фактично угорські сорти винограду: Зеніт, Цвайгельт, Зонге, маємо трошки Мускату, австрійський Мюллер-Тургау, але це все одно старий теруар, стара територія. І сьогодні ми фактично єдині власники Цвайгельта в Закарпатті.
Село Дийда розташоване за чотири години їзди від Квасів. Це означає, що, зібравши виноград вранці, у другій половині дня він вже на підприємстві — не встигає окислитися і одразу потрапляє на переробку, що забезпечує свіжість продукту.

Але з наявністю старих лоз складно не думати про тихі вина, вина з витримкою, вина, які матимуть перспективу… З цим питанням ми звернулися до власника броварні Олександра.
Я не можу сказати, що ми пішли в тихі вина, це не зовсім коректно. У нас є свої заклади і є потреба у людей у «хаусвайн» — домашньому вині. У нашій винній карті представлена велика кількість закарпатських виноробів. Але ми зрозуміли, що вино має бути представлене і наше, і в нас навіть немає бажання його ширше просувати. От людям хочеться такого домашнього закарпатського вина.

В нас немає амбіцій з цим вином. В нас ідея мінімального втручання, вина нефільтровані, з мінімальною кількістю сульфітів, ми точно тут можемо забезпечити їм зберігання, щоби з цими винами нічого не відбулося і вони були в нормальному стані. Тому Дідове вино — локальне.
Про унікальність продуктів, що виробляються броварнею «Ципа», ми говоримо з Юром Гафіяком, головним пивоваром підприємства.
Природа зробила нам подарунок — гірську джерельну воду. Коли ми починали, спочатку не задумувалися, що для ресторанних об’ємів вода стане таким важливим складником. Почали варити пиво, з часом перейшли на більші об’єми, і зараз розуміємо, наскільки важлива вода, але нам не потрібно витрачати гроші на її підготовку. У нас із цим немає проблем. Ми не втручаємося у воду і не міняємо її склад. Використовуємо тільки грубі фільтри для механічної очистки.

Це гірське джерело бере початок із підніжжя гори Близниці, за три кілометри звідси. І ми рахуємо, що унікальність нашого пива та інших продуктів — у крафтовості, природних інгредієнтах і унікальній джерельній гірській воді.

Ми пиво не фільтруємо, не пастеризуємо — усе освітлення та дозрівання відбувається природним способом.

А вже дробину (виварений солод після варіння пива) ми відфільтровуємо, гарячою вигружаємо в мішечки і відправляємо на наші ферми, де додаємо пивний солод у харчування нашим козам, вівцям і коровам. У нас виходить унікальне молоко, з якого варимо більше 40 видів крафтового сиру на сироварні «Розенталь».
І це ще раз про, з одного боку, складність, а з іншого — унікальність створеної в Квасах екосистеми, яка дозволяє існувати різним напрямкам, як посудинам, що сполучаються.
А ще в Квасах обсмажують каву, яка називається Боркут.
Буркут — це назва нашої місцевої мінеральної води. Кваси — це про воду. Тут лікувальна мінеральна вода, і ще до ста джерел у кожного будинку в селі. І люди цю воду, яка пускає бульбашки у нас називають: вода буркоче, або кажуть Буркут.
«Дай напитися Буркуту», «Піди за Буркутом» — це типові фрази для нашої місцевості.

Ми так назвали нашу каву (тільки змінили одну букву), яку обсмажуємо, і людям пропонуємо вже гуцульську каву Боркут — купаж арабіки та робусти. Продаємо каву трьох сортів, і в наших закладах ми продаємо тільки каву власного обсмаження.
А хто придумав назву пивоварні «Ципа»? — питаємо у Юро Гафіяка.
Цю назву придумав власник Олександр Шаталов. Але це повʼязано з яйцеподібними бродильними чанами. В чанах-яйцях народжуються курчата, цип-цип-цип, живий продукт, життя, а в нас живий продукт, бо люди називають нефільтроване пиво живим. І в нас тут все зійшлося: кури, яйця, пиво… Що робиш? Варю пиво в яйці. Що миєш? Мию яйці…

Але уточнюємо, що пивні. Щоби знали, що гуцули миють пивні яйця.
Засновник проєкту «Серцевина». Вино та медіа — дві професійні життєві пасії.